ЗАКОН ПРО ФІНМОНІТОРИНГ: ЯКІ ОБМЕЖЕННЯ ДІЮТЬ!
28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Вказаний Закон дуже широко обговорюється в суспільстві, оскільки встановлені у ньому обмеження стосуються доволі широкого кола осіб.
Які ж обмеження зазначені в новому Законі про фінмоніторинг?
По-перше, законодавець розширив перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу. На даний час, до таких суб’єктів віднесено: банки, страхові компанії, кредитні установи, ломбарди, платіжні системи, оператори поштового зв’язку (Укрпошта, Нова пошта, тощо), бухгалтери, аудитори, адвокати, адвокатські об’єднання, консультанти з податкового законодавства, нотаріуси, підприємці, що надають юридичні послуги, брокери, особи, що надають посередницькі та консультаційні послуги при купівлі/продажі нерухомості (агентства нерухомості), особи, що здійснюють торгівлю дорогоцінними металами та камінням (ювелірні магазини), оператори лотерей, віртуальних ігор, біржі, учасники фондових ринків.
На зазначених осіб законодавство поклало обов’язок відслідковувати та повідомляти уповноважені органи (орган залежить від суб’єкта, для банків – це НБУ, для адвокатів, нотаріусів – Міністерство юстиції України) про підозрілі операції, які містять ознаки відмивання чи легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.
По-друге, на суб’єктів первинного фінансового моніторингу покладено обов’язок проводити належні перевірки у разі:
встановлення ділових відносин,
виникнення підозри у незаконності фінансової операції,
здійснення грошових переказів без відкриття рахунку на суму, що перевищує 30 000 гривень,
проведення фінансових операцій з віртуальними активами на суму, що перевищує 30 000 гривень,
виникнення сумнівів у достовірності ідентифікаційних даних клієнта,
проведення фінансової операції на суму, що дорівнює або перевищує 400 000 гривень без встановлення ділових взаємовідносин (тобто без укладеного договору).
Наприклад, якщо у Вас вже є відкритий рахунок у банку і Ви бажаєте здійснити переказ на суму до 30 000 гривень на картку іншої особи, така операція перевірці не підлягатиме, оскільки і Ваші дані і дані особи, якій Ви переказуєте кошти, вже є в розпорядженні банку.
По-третє, Законом передбачено, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу (банки, нотаріуси, адвокати, бухгалтери, пошта, тощо) можуть витребувати, а клієнти зобов’язані на їх вимогу надати інформацію, документи, які необхідні для здійснення належної перевірки та фінансового моніторингу такого Клієнта. Також, суб’єкти фінмоніторингу наділені правом подавати запити до державних органів щодо отримання необхідної інформації для здійснення належної перевірки щодо клієнта.
Цікаво, що суб’єкти фінмоніторингу, що надають послуги у сфері лотерей та азартних ігор зобов’язані проводити перевірки щодо гравців, які набули право отримати виграш, а саме – отримати інформацію про серію та номер паспорту особи, дату її народження, громадянство, місце проживання, а також інформацію про лотерейний білет, його номер, дату розіграшу, номер тиражу.
По-четверте, суб’єкти фінмоніторингу не зобов’язані повторно ідентифікувати своїх клієнтів, за винятком випадків підозрілих операцій та підстав вважати, що ідентифікаційні дані клієнта є неактуальними та недійсними.
По-п’яте, Законом передбачений обов’язок для суб’єктів первинного фінансового моніторингу ідентифікувати не тільки самого клієнта, але й його представника.
По-шосте, у випадку здійснення переказу на суму, що дорівнює/не перевищує 30 000 гривень в тому числі еквівалент в іноземній валюті, суб’єкт первинного фінансового моніторингу може не здійснювати верифікацію отримувача, за винятком випадків коли:
1. є підозра вважати, що здійснюється легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або розповсюдженням зброї масового знищення;
2. виплата переказу здійснюється у готівковій формі;
3. суб’єкт фінмоніторингу за дорученням отримувача коштів купує електронні гроші.
Фінансовий моніторинг та ідентифікація не застосовуються у наступних випадках:
— при знятті коштів з власного рахунку до 400 000 гривень;
— у випадку переказу для сплати податків, зборів, сплати пені штрафів до державного бюджету, при оплаті житлово-комунальних послуг;
— переказу коштів, коли платник та отримувач є суб’єктами первинного фінансового моніторингу;
— переказу коштів, у разі якщо використовуються електронні платіжні засоби або електронні гроші для оплати товарів чи послуг;
— переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30 000 гривень, в тому числі еквівалент в іноземній валюті, для зарахування на рахунок отримувача з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом;
— переказ коштів в межах України готівкою, на суму, що є меншою, ніж 5 000 гривень.
Тобто, обмеження щодо переказу коштів на суму до 5 000 гривень застосовуються лише у випадку, коли такий переказ здійснюється у готівковій формі, у випадку переказу з картки на картку – застосовується обмеження на суму до 30 000 гривень.