Blog, Law, News

02 квітня року Президентом України був підписаний Закон України № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Вказаний Закон покликаний встановити нові правила життя країни в умовах карантину, зокрема, врегульовані як соціальні питання, так і питання діяльності суб’єктів господарювання. Розглянемо найважливіші зміни в розрізі сфер, в яких такі зміни були проведені.
І. Податкові зміни.
Законом внесено зміни до п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України та збільшено ліміти доходу платників єдиного податку.
Так, суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;.
3) третя група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень.
В цілому, прийняття таких змін для платників єдиного податку не є новиною, адже Верховною Радою України вже був прийнятий відповідний закон, проте він не був підписаний Президентом України. Багато дискусій місцевих рад виникало у зв’язку з наміром влади звільнити бізнес від сплати податку за землю. Більш того, до Президента України був направлений колективний лист мерів міст України з вимогою не позбавляти місцеві бюджети доходів у вигляді сплати податку за землю. Проте, Верховна Рада України все ж проголосувала за звільнення підприємців від сплати податку на землю.
Так, за період з 1 березня по 31 березня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Також, скасовано пеню та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на землю під час карантину.
ІІ. Щодо проведення перевірок.
Ще одною позитивною новиною для бізнесу є накладення заборони податковим органам здійснювати перевірки підприємців на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Винятком з правила є проведення державною податковою інспекцією документальних позапланових перевірок з підстав:
 відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на суму понад 100 000 гривень;
 обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
 цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
 обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
 здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Також, Держпродспоживслужбі до 30 червня 2020 року забороняється проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

ІІІ. Щодо договорів оренди та кредитних договорів, бухгалтерської звітності.
В період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, пандемій, зокрема коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Це єдина пільга, яка встановлена державою для бізнесу в сфері кредитних відносин. Багато бізнесменів сподівалися, та ці сподівання були широко висвітлені в засобах масової інформації, що держава заморозить сплату відсотків та штрафних санкцій за кредитними договорами. Адже, багато бізнесменів сплачують банківські кредити, і в умовах, коли бізнес зачинений за вказівкою держави, ця держава повинна дбати про тих, хто постраждав внаслідок введених нею обмежень. Проте «дива» не сталося, відсотки за кредитами та штрафні санкції за прострочення чергових платежів бізнесу прийдеться платити.
Варто зазначити, що законодавець встановив право орендодавця на час карантину не стягувати платню з орендаря за орендоване майно, за умови, що орендар не користується цим майном. Водночас, зазначена орендна індульгенція є правом власника майна (орендодавця) та застосовується виключно на його розсуд.
Позитивна новина для бухгалтерів! Внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та зазначено, що особи, відповідальні за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік або консолідованої фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським звітом у разі якщо така звітність буде оприлюднена у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем завершення такого карантину, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

V. Нові штрафи
За численними запитами українського суспільство, яке почало скаржитися у соцмережах на невиправдане підвищення підприємцями цін на товари першої необхідності, на продукти харчування, засоби індивідуального захисту, Уряд вніс зміни до ряду нормативно-правових актів та посилив відповідальність за заробіток на суспільстві в умовах карантину та всесвітньої пандемії. Адже, коли одні бізнесмени переорієнтовують свій бізнес для допомоги медикам, виробництва засобів захисту, антисептиків та апаратів штучної вентиляції легень, інші підприємці намагаються заробити на нещасті країни, попри скрутне становище більшості українців, які втратили засоби для існування.
Так, законодавець вніс зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який доповнено новою статтею, яка передбачає покарання для бізнесу за невиправдане завишення цін. За порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них буде накладено штраф від 1 700 до 2 550 гривень; за повторне правопорушення штраф становитиме до 3 400 гривень.
За порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, вчинених під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню короновірусної хвороби (COVID-2019) та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила у 1,2 рази рівень ціни визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар – буде накладений штраф на громадян від 3 400 до 4 250 гривень; на посадових осіб – до 5 100 гривень.
Також, внесено зміни до статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», яку викладено у такій редакції:
До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін — вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, — штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;
3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей — штраф у розмірі 17 000 гривень;
4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій — штраф у розмірі 34 000 гривень.
Про інші нововведення Закону № 3275, зокрема, зміни у трудовій сфері, читайте у наступній нашій статті.